ЦІНОЮ ВИПРОБУВАНЬ
Борис Лукацький очолював тоді потужне підприємство «Червоний харчовик» у Кременчуці. Без перебільшень стратегічна артіль виготовляла усе – від хліба до солодощів.
Втім, предметом особливої уваги Бориса Овсійовича була саме кондитерська продукція – роками він ретельно збирав та відточував солодкі рецепти, кращі з них нотував до свого записника.
Вже тоді він відчував, що саме смаколики наповнюють буденність позитивним змістом,
дарують людям яскраві живі емоції.
ТОНКИЙ ЗВ’ЯЗОК ПОКОЛІНЬ
Минали десятиліття, але історія про дідусеву справу не просто жила – дбайливо передавалася від батька до сина. Щоб через багато років, вже на перетині XX і XXI сторіччя отримати новий імпульс.
В один із сімейних вечорів Олександр Лукацький (онук Бориса Овсійовича) із уже дорослим сином переглядав старі ледве вцілілі фото. За суворим дідусевим силуетом – виробничі лінії артілі.
А згодом – несподівана знахідка у родинних архівах – той самий записник із пожовклими від часу рецептами печива. Перевірені роками, людьми, промисловими тонкощами, і у кожному – жива пристрасть до своєї справи. Це був знак до продовження початої кондитерської історії, яким просто неможливо було нехтувати.
НОВИЙ ЕТАП
Із цього доленосного поштовху і бере свій початок компанія, у якій батько та син, Олександр та Віталій Лукацькі акумулювали усі свої знання, енергію, ідеї, аби створити масштабне кондитерське виробництво. Почавши із невеличкого магазину у 1999 році, «виросли» до першого цеху, потужністю у 100 кг за зміну. З тих пір часу на зупинки вже не було. Як у будь-якій справі, в яку вкладено стільки сил та ресурсів, траплялися труднощі. Втім, злети надихали, а падіння – заґартовували. Зростав асортимент, збільшувалася команда, міцнішали корпоративні стандарти.