Трагічна смерть Станіслава Прохорова. - Lukas

Трагічна смерть Станіслава Прохорова.

НОВИНИ

Станіслав Прохоров, оператор лінії 1-го виробництва компанії «Лукас» був мобілізований до лав Української армії 6 серпня 2014 року. Як справжній патріот нашої країни Стас сам прийшов у військкомат і записався в армію добровольцем. За розподілом він потрапив в 92-ту окрему механізовану бригаду, яка дислокується в Харківській області. Тримати в руках автомат для нього було не вперше – свого часу Станіслав пройшов строкову службу.
Як повідомляють всеукраїнські ЗМІ, в п’ятницю, 14 листопада, в Вовчанському районі загинув рядовий однієї з бригад, що дислокується в Харківській області.

Як же так сталося, що життя молодої людини, всім серцем віддану своїй Батьківщині обірвалася так несподівано, серед своїх?

Офіційної інформації досі немає. В інтернеті дуже мало даних про цю трагічну подію. Ось, що пише Марія Малевская, журналіст СТБ на своїй сторінці в Фейсбук: «Суботня новина про стрілянину в Вовчанському районі, на кордоні. Подробиці ввели в ступор. Військові, стоять в селі Бударки, охорона кордону. Капітан, тільки отримав майора. І два сержанта. П’яні. Сильно хотілося пригод. Стали задирати солдат, майор в угарі кричав про розпорошу, пацани намагалися сперечатися. В результаті двох контрактників вивели в поле і розстріляли. Хлопець з Кременчука, 32 роки, Стас – впав першим, фактично накрив собою товариша.

Той теж впав, прикинувся мертвим. Майор сказав віднести на кордон – в рів, закопати. Поки тягли, виявили, що один живий. “Ламай шию!”. Хлопець вчасно зорієнтувався – вдарив першим, в одних кальсонах втік. Скільки біг, незрозуміло – якийсь ставок, охоронці. Далі одяг, відвезли в райвідділ. Через півгодини – все на вухах, ще через 10 годин капітана і двох сержантів затримали. Зараз вже в Харкові в прокуратурі. У той же вечір в казармі виявився ще один солдат – з переламаними ребрами. Били прикладами, так само, вивівши в поле, вдень або двома раніше. Викинули в рів, накрили бушлатом, закопали живцем. Вибрався, прийшов в розташування. Відвезли на швидкій в госпіталь … »

Тепер стає зрозумілим, чому практично немає інформації про цю подію.

Боляче і соромно, що такі кричущі випадки мають місце бути в нашій армії. Станіслав був дуже хорошою людиною: порядним, добрим, чесним. В колективі користувався заслуженим повагою. У нього завжди було загострене почуття справедливості. Він завжди готовий був прийти на допомогу тому, хто потребує її. Вкотре ми переконуємося, в тому, що «Бог забирає найкращих». Але, на жаль, нам від цього не легше.

За день до трагічної смерті Стас говорив по телефону зі своєю дружиною Наталею. Сказав: «Все добре, все спокійно, стоїмо на варті». Про те, що у нього були якісь проблеми з товаришами по службі або якісь труднощі по службі, він не сказав. У Станіслава залишилися літні батьки, дружина, прийомна дочка, три сестри. Він був наймолодшою дитиною в багатодітній родині.
Весь трудовий колектив компанії «Лукас» глибоко сумує за загиблими і висловлює щирі співчуття рідним і близьким Станіслава Прохорова. Стас для всіх нас – ГЕРОЙ, який віддав своє життя за свободу і незалежність України.